77 років визволення концтабору смерті Освенцім (Аушвіц)

77 років визволення концтабору смерті Освенцім (Аушвіц)

Освенцім (Аушвіц) – табір знищення, один із найбільших комплексів нацистських концтаборів, який з 20 травня 1940 року до 27 січня 1945 року існував поблизу польського м. Освенцім, за 50 км від Кракова. Концтабір став одним із місць здійснення «остаточного вирішення єврейського питання»: в ньому було знищено понад 1 млн. євреїв та циганів з окупованих європейських країн.
Концтабір Освенцім налічував понад 40 філій, займав площу 40 км². Встановити точні цифри загиблих неможливо, оскільки призначених на знищення людей не реєстрували. Проте, за дослідженнями польського історика Ф.Піпера, за час існування табору було знищено від 1,1 до 1,6 млн. людей, 90 % з яких були євреї, 23 тис. – цигани, 140–150 тис. – поляки, а також - французи, українці, росіяни. Для масового знищення людей у газових камерах використовувався газ «Циклон Б». Висока смертність серед в’язнів була пов’язана з голодом, виснаженням, хворобами, неналежними санітарно-гігієнічними умовами, «медичними» експериментами та вбивствами.
У концтаборі перебували радянські військовополонені (принаймні 20 % з яких були вихідцями з України), остарбайтери (потрапляли через втечі, антинацистську діяльність), а також члени визвольного руху.
З кінця 1944 року в концтаборі Освенцім почали евакуацію в’язнів (останні 60 тис. з них були відправлені 18 січня 1945 року). 27 січня 1945 року бійці Червоної армії визволили 7600 бранців.
У 1947 року на території концтабору Освенцім був заснований музей, території якого занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. На місці ліквідованих газових камер Біркенау споруджено меморіальний комплекс, що містить пам’ятні послання 20-ма мовами світу, зокрема й українською.
Щороку музей Аушвіц-Біркенау відвідує понад 700 тис. людей. У 1996 році уряд ФРН оголосив 27 січня Днем визволення Освенціма - офіційним Днем пам’яті Голокосту.